просте речення
Відділ освіти, молоді та спорту
Герцаївської райдержадміністрації
Розробка уроку на тему:
11-тий клас
Вчитель:
Згирча А.К.
2013
Тема : Узагальнення теми «Просте речення»
Мета : закріпити й поглибити знання учнів з розділу «Синтаксис» , а саме , «Просте двоскладне речення», «Головні та другорядні речення» , «Односкладні та двоскладні речення» , «Повні й неповні речення», «Речення зі звертаннями» , «Речення з відокремленими членами» ; розвивати пізнавальний інтерес , логічне мислення , пам'ять ,увагу ;за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності , любові до української мови.
Тип уроку : узагальнення й систематизація знань.
Обладнання : комп’ютер , мультимедійний проектор .
Допоміжна література : О.М.Авраменко «Українська мова та література» . Довідник завдання в тестовій формі. І частина.
Хід уроку
І . Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Власне висловлювання : «Кохання є , і воно вічне». ( слайд 2)
ІІІ. Систематизація й узагальнення знань з розділу « Синтаксис простого речення».
- Бесіда за запитаннями :
- Що вивчає синтаксис? ( слайд 4)
Синтаксис – ( у перекладі з грецької означає побудова , зв'язок , з’єднання , порядок ) розділ науки про мову , який вивчає будову та значення словосполучень і речень, способи та засоби зв’язку між їхніми складовими частинами.
- З яким розділом мовознавство тісно пов'язаний синтаксис ?
- Що таке речення ?
- Які бувають речення за будовою ?
- За якими ознаками класифікуються прості речення ?
ПРОСТІ РЕЧЕННЯ (слайд 5)
Прості речення − це такі речення, всі лексичні компоненти яких синтаксично об’єднуються навколо єдиного синтаксичного центру речення − одночленного (односкладного) чи двочленного (двоскладного).
КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ(слайд 6)
Класифікація простих речень здійснюється за такими ознаками:
- за наявністю / відсутністю головних членів речення та можливістю членування речення − двоскладні, односкладні;
- за наявністю / відсутністю другорядних членів речення − поширені, непоширені;
- за наявністю / відсутністю обов’язкових членів речення − повні, неповні.
ДВОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ(слайд 7)
Двоскладні речення − це речення з двома головними членами речення (підметом і присудком).
- Наливались, половіли жита. (І. Цюпа).
- Ішли роки… (Р. Іваничук).
- І дощик моросить. (Л. Костенко).
ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ(слайд 8)
Односкладні речення − речення з одним головним членом, що не потребують поповнення другим головним членом.
- А на селі страшенно сміялися і глузували з Романа .(Б. Грінченко).
- Повінчайся з туманами ночі. (П. Тичина).
- Не зітхай так безнадійно. (П. Грабовський).
- Ніжні сутінки. Вечір .(О. Бердник).
- Ночі солов’їні, і заводу дим, і зірниці сині над Дніпром моїм . (В. Сосюра).
НЕПОШИРЕНІ РЕЧЕННЯ(слайд 9)
Непоширені речення − речення, в яких наявні лише головні члени.
- Сіяє палац. (М. Старицький).
- І срібло розтало. (О. Олесь).
- Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… (П. Грабовський).
- Вітер. Ворон. (А. Малишко).
- Ні, не покаюсь .(Л. Українка).
ПОШИРЕНІ РЕЧЕННЯ(слайд 10)
Поширені речення − речення, в яких, крім головних, наявні другорядні члени речення (означення, додатки, обставини).
- Одно село зовсім запало в глибоку долину і неначе потонуло в білому цвіту садків… (за І. Нечуєм-Левицьким).
- Ой три шляхи широкії до купи зійшлися. (Т. Шевченко).
- Заходить сонце за лаштунки лісу . (Л. Костенко).
НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ(слайд 11)
Неповні речення − речення, в яких одна з ланок їх будови не вимовляється, однак фіксується свідомістю.
- Незабаром вони вже біля човна . (О. Гончар).
- Я привітався з ним. Він − зі мною.
- Навкруги – острови, і затоки, й озера . (Л. Дмитренко).
ПОВНІ РЕЧЕННЯ (слайд 12)
Повні речення − речення, в яких наявні всі необхідні члени речення. Повними можуть бути двоскладні й односкладні, непоширені й поширені речення.
- Тече вода з-під явора яром на долину. (Т. Шевченко).
- Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні . (Л. Костенко).
- На траві, в шовку густім Слід лишають твої ніжки . (О. Олесь).
УСКЛАДНЕНІ І НЕУСКЛАДНЕНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ(слайд 13)
- Просте неускладнене речення − речення з усіма другорядними членами речення, що не є однорідними або відокремленими.
- Прості ускладнені речення − речення, у яких наявні однорідні або відокремлені члени речення, вставні слова або вставлені конструкції, звертання або вигуки.
- Самостійна робота .
Виконайте тестові завдання (слайд 14) :
- Односкладним безособовим є речення
А. По селу застрибало відлуння цокоту сокіри.
Б. Навколо запахло чебрецем і м’ятою .
В. Напечемо солодкої цибулі , із підчеревини нашкваримо шкварок.
Г. Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.
Д. Батьківщину і матір не вибирають.
- Односкладним називним є речення
А. У тихім сквері серед віт мармурова Венера.
Б. Вузенька вуличка. Стіна , повита хмелем.
В. У синіх відрах листя лопушине.
Г. Твої спогади світлі, але ще мливі.
Д. За вікном жоржини і чорнобривці.
3. Односкладним означено – особовим є речення
А. Бережи честь з молоду.
Б. Ночвами моря не перепливеш.
В. Лупайте сю скалу!
Г. Поспішайте творити добро !
Д. Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.
4. Односкладним неозначено - особовим є речення
А. Батьків не вибирають.
Б. Нарешті ремонтують магістраль.
В. Правду не сховаєш.
Г. Коней а переправі не міняють.
Д. З двох бід вибирають меншу .
5. Односкладним узагальнено - особовим є речення
А. День народження святкуватиму пізніше .
Б. Правда неправду перетягне.
В. Немає пісні без любові.
Г. Держи кишеню і уста замкненими.
Д. Спинися , мить, зіграй сонату вічну !
6. З'ясуйте вид односкладних речень
Односкладне речення Приклад
1. означено-особове А.Сьогодні світлий день Різдва.
2. неозначено-особове Б. З полови хліба не спечеш.
3. узагальнено – особове В. Весною в селі встають рано.
4. безособове Г. Любим дивитись на зорі, на їх
неосяжну сім'ю.
Д. Працювати далі над сюжетом
чи покинути?
в) Назвіть головні члени речення.
г) Знайдіть підмети і присудки у реченнях (слайд 15):
- «Так ніхто не кохав» - яскравий зразок інтимної лірики.
- Бити байдаки – улюблена справа ледарів.
- У нас дід був дуже схожий на Бога .
д) Завдання . Визначити такі члени речення (слайд 16):
-
-
3. означення : За двадцятьма мостами сивий Дніпро встає. (А.Малишко)
-
5. обставини : Попід ставом увечері шепчуться осоки. (Т.Шевченко)
- V. Робота з тестами (слайди 17-21)
Варіант 1
- Простим є речення
А. Навіщо мені весна , коли твої очі – проліски ?
Б. Золотожари літня ніч губила , і матіола мліла запашна.
В. Зіграй мені , бо осінь за вікном про себе тихім сумом сповістила.
Г. То все було в весняній круговерті , у юності щасливому гнізді.
Д. А вже весна , і знову серця ще , і знов надія мертва оживає .
2. Непоширеним є речення
А. Ще сонячні промені сплять.
Б. не все пробачить можна і забути .
В. Сусіди почали бити тривогу.
Г. Сиплеться і сиплеться осіннє листя .
Д. Сміливі завжди мають щастя.
3. Односкладним називним є речення
А. У тихім сквері серед віт мармурова Венера.
Б. Вузенька вуличка. Стіна повита хмелем.
В. У синіх відрах листя лопушине.
Г. Твої спогади світлі , але ще мливі.
Д. За вікном жоржини і чорнобривці.
4. Однорідними членами ускладнено речення
А. За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.
Б. То зоря згасає , то меркне місяць у чорній млі.
В. Дерево переплелося вітами , кущі шипшини порозросталися .
Г. Хочеш їсти кавчачи , не сиди на печі.
Д. У небі то розгортаються , то погасають сліпучі ракети .
5. Однорідними підметами ускладнено речення
А. Любив дід гарну бесіду і добре слово.
Б. Кривда правду переборе , і від того бідним людям горе.
В. І Волги плин , і вітер задніпровський несуть веселі наші паруси.
Г. І день, і ніч , і тисячі ночей , спасибі вам за цю Шахерезаду .
Д. Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серці і уста.
6. Простий підмет ужито у реченні
А. Твоє життя – то зорі світанкові , то сонце у негоду , дощ у спеку.
Б. Десятки шкіл розпочали навчальний рік у нових приміщеннях.
В. Кожен з нас любов свою зберіг від зради , від зневаги і від смерті.
Г. Чорне море омиває Кримський півострів.
Д. Ой три шляхи широкі докупи зійшлися.
7. Складений дієслівний присудок ужито у реченні
А. Заміж вийти – дощову погоду пересидіти .
Б. А ось тепер будемо вечеряти всі разом.
В. Любить людей мене навчила мати.
Г. Моє серце прагне буять на просторі.
Д. На дніпровські долині ромашка побита зів’яла.
8. Означення виділено в реченні
А . Творчість завжди мрійна і тривожна.
Б. Якою красивою є людина в праці.
В. Усі ми дужі дружбою своєю.
Г. Спадають млосно вечори липневі.
Д. Тиха вода завжди глибока.
9. Додаток виділено у реченні
А. Від козаччини до Чорнобиля – усе українське життя стає епосом.
Б. Колись велика ріка Конко сьогодні стала річкою.
В. Весна – художник дуже знаменитий.
Г. Нашу індивідуальність створює пам'ять .
Д. Митець – створіння примхливе і складне .
10. Установіть відповідність
Члени речення Приклад(виділене слово)
- присудок А. Козак не без долі , дівка не без щастя.
- обставина Б. Козак мовчить , а все знає.
- означення В. І холод не страшний , коли козак молодий.
- додаток Г. Не братайся з козаками мед пити.
Д. Козакові Омелькові картопельки
тепленької.
Варіант 2
1.Простим є речення
А. Життя гортає сторінки , не зупиняється , годинник свариться роками на стіні.
Б. Самостійність – як обірвана струна , вона ніколи не буває в парі.
В. Розгулялось літо в рогах , в золотих пшеничних колосах , в полинових перевеслах.
Г. Давай ще раз будемо ми разом, нам вечір цей сам Бог подарував.
Д.Глянь за вікно : якій чарівний вечір запалює над озером свічки.
2. Поширеним є речення
А. Годі бити байдаки.
Б. Осінь сіла відпочити .
В.З журбою радість обнялися.
Г. Сергій – ні риба ні м'ясо .
Д. Ранки стають морозними.
3. Однорідними підметами й присудками ускладнено речення
А. Селяни виходять на городи , поля , копають і висівають у землю насіння.
Б. За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.
В. Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі ,а гуркотіло , гомоніло , кипіло.
Г. Лози , кручі ,висип , ліс – усе блищить і сяє на сонці.
Д. Звитяги наші , муки і руїни безсмертні будуть у її словах .
4. Узгоджене означення виділено в реченні
А. Наше життя – бурхливий океан.
Б. Роки життя не владні над тобою.
В. Стрижку наголо в нас називають солдатською.
Г. Світло сонця розлилося по всьому степу.
Д. Клен навпроти кидав тінь на грядки.
5. Неповним є речення
А. Лиш боротись – значить жить.
Б. У нього очі – наче волошки в житі.
В. А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків.
Г. В городі тиша й мовчазний передзвін сердець.
Д. Напевне ,в кожному із нас дрімає щось від Піфагора.
6. Відокремлений додаток ужито у реченні
А. Дозволь мені , мій вечоровий світе , упасти зерням в рідній бороні.
Б. Розминаючи сизий полин у долоні , роси юності спогадом п'ю .
В. До серця доторкнулося весна , ота жіноча ніжно – лебедина.
Г. Усі за винятком Андрія прийшли того вечора на збори.
Д. Ніч була темна , але тиха.
7. Якщо виписати на місце крапок слово вогні , то ускладненим є речення
А. Ти в мене запалила … кохання.
Б. Здалеку виднілися привокзальні …
В. … зігрійте мою душу охололу.
Г. … не виходять мені з голови .
Д. Саме … відбивались у вікнах.
8. Розповідним є речення
А.Не дивися так привітно , яблуневоцвітно .
Б. День біжіть дзвеніть – сміється , усміхається !
В. Гукнем же в світ про наші болі.
Г.Хто може ніч обернути на днину ?
Д. Візьми мене , природо , і до своїх причисль.
9.Прочитайте речення
Припливайте до колиски (1) лебеді (2) як мрії , опустіться (3) тихо (4) зорі (5) синові під вії.
Кому треба поставити на місце всіх цифр окрім
А. 1 Б. 2 В. 3 Г. 4 Д. 5
10 . Установіть відповідність
Члени речення Приклад (виділене слово)
- підмет А. Бажання заснути зараз сильніше за мене.
- присудок Б. Не зоравши , не посієш.
- означення В. Дарувати квіти – приємно .
- додаток Г. Оженитися – не дощик переждати .
Д. Здоров’я – всьому голова.
- . Домашня робота (слайд 22)
Повторити «Складне речення» (складносурядне речення) .
Написати власне висловлювання на тему «Праця відіграє важливу роль у житті людини».
|
