ЗМІСТОВІ ПОМИЛКИ
Фактичні помилки – Ф
Логічні помилки – Л
1. Вживання зайвих відомостей — Ф
2. Недостатнє висвітлення фактів, подій — Ф
3. Перекручення факту — Ф; вчинків людей та інше — Ф
4. Непослідовний виклад думок — Л
5. Відсутність плавного викладу — Л
6. Не проводиться основна думка — Л
7. Несумісність понять (серед людей було багато дітей — серед дорослих...) — Л
8. Протилежність суджень (Сонце не може світити ласкаво і в той же час немилосердно. — ... й ласкаво, і немилосердно) — Л
9. Абсурдність висловлювання (Вила завірюха, листя осипало землю й траву.) — Л
10. Невдале цитування (не відповідає цитата висновку, — допущена помилка, занадто об'ємна або не підтверджує правильність висловленої думки...) — Л
11. Невдало зроблено узагальнення, висновки — Л
12. Не простежується розвиток думки від початку до кінця — Л
13. Неспіврозмірність частин тексту — Л
ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ – Л
1. Буденність і одноманітність ужитих у тексті слів через незнання або невміння користуватися синонімами (Учні старанно готуються до уроків. У післяурочний час учні готувалися до вечорниць).
2. Уживання слова у невластивому йому значенні (З цього тексту треба вилучити такі міста. Ветеран отримав вітальну адресу).
3. Порушення лексичного сполучення слів (Телевізійний завод (екран, столик) — телевізорний завод .... а телевізійний журнал (фільм, апаратура, оператор).
4. Наявність в одному реченні спільнокореневих слів (Учні завели розмову про мову. Кімнату освітило яскраве світло).
5. Дублювання змісту у двох словах (Письменник підготував свою автобіографію. Старий ветеран зустрівся з, молодими юнаками).
6. Наявність у тексті слів, які не властиві описуваній епосі (Кавалеристи й козаки відважно билися з ворогом, Пузир не хотів підвищувати зарплату).
7. Використання не властивих українській літературній мові слів (Ніякої страшності немає. Виступаючий нещадно критикував міщанськість).
8. Уживання слів іншої мови (найчастіше російської) (Учень прочитав любимий вірш. Гості прийшли на слідуючий день. На дошці розміщена наглядність).
ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ – Г
Помилки у вживанні:
1. Закінчень під час відмінювання чол. та жін. імен по батькові (Андрієвич — ... йович; Петрівної — ... — и; клич, відмінок: Інна Сергіївно — Інно С ...).
2. Займенників (Марійка зустріла сестричку. Вона засоромилася. Треба: Марійка зустріла сестричку і засоромилася).
4. Ступенів порівняння прикметників (Найбільш дотепнішим... Треба: найдотепнішим або найбільш дотепним: самий відомий — найбільш відомий; брат вище мене... вищий за (від) мене, або вищий, ніж я).
5. Дієслів (вид і час одної й тої ж форми: жовтіло пшеничне поле, сонячні промені блищать. — ... блищали).
6. Дієприкметників (похилившіся постаті — похилені).
7. Дієприкметникового звороту (...Вода, кипляча, в посуді,... — що кипить...).
8. Дієприслівник (Закинув голову, хлопчики любуються птахами не відривая від них очей. — Закинувши ... не відриваючи ...). ;
9. Дієприслівникового звороту (Прочитав роман, образ головного героя залишиться в моїй пам'яті на довгі роки. Треба так: Прочитавши роман, я надовго, запам'ятаю образ головного героя). .
10. Прислівників (спочатку фільму вже й кінець зрозумілий — з початку...; став запитання, вдумуйся в значення, розрізняй: глянув убік (куди?) — напрям (присл.), ударили у бік (куди? у що?) — конкретний предмет (ім. + прийм.).
11. Прийменників: Учитель поставив хлопчика в приклад — ...за приклад. Гімнастика є дуже корисною, від неї людина робиться сильною. — ...завдяки їй... (Завдяки несерйозному ставленню... — через несерйозне ставлення).
12. Сполучників (Вони навіть не помітили, як у дверях стояв вчитель. ...що ...).
13. Часток (Не жар, не холод його не лякали. — ... ні..., ні...).
Порушення:
14. В узгодженні (в роді, числі, відмінку): Кулі були різних кольорів: червоний, синій, жовтий. — ... червоного, синього...).
15. Керуванні (Не треба ігнорувати цією думкою *н»... цю думку. У нашому місті є пам'ятник Шевченка — ... Шевченкові.).
16. Порядку слів (Він приблизно знаходився в кілометрах 30 від міста. — Він знаходився приблизно кілометрах в 30 від міста.)
17. Будові речення (пропущено важливе слово для змісту: В'ячеслав абияк прибив дошку і побіг у волейбол.).
18. Порушено межу речення. (Мисливець поклав рушницю, прив'язав собаку. І пішов до звіра.).
19. Синтаксичних конструкціях. (Коли я читала цю книгу, де сміялася, де плакала. — Коли я читала цю книгу, то і сміялася, і плакала.)
СТИЛІСТИЧНІ – С
1. Повторення без потреби тих самих слів або спільнокореневих.
2. Використання плеоназмів — словосполучень, у яких лексичне значення слів збігається, тому одне з них — зайве (Переможцю подарували пам'ятний сувенір).
3. Стилістично недоцільне використання тавтологій (У повідомленні виступаючого повідомлялося. Письменник у творі відтворив батальні сцени.).
4. Невмотивоване вживання розмовних слів, жаргонізмів, діалектизмів, слів-паразитів, мовних штампів («червоною ниткою проходить...», «не можна не вказати...»).
5. Наявність у тексті одноманітних синтаксичних конструкцій (Чудовий куточок природи. Прогуляйся понад берегом, заглиблюйся в ліс, плавай у Дніпрі. — Чудовий куточок природи, можеш прогулятися понад берегом, заглибитися в ліс, а при бажанні — поплавати в Дніпрі.):
6. Недоцільне використання пишномовних висловів, штучних красивостей,. порожніх фраз (Високошановні гості, батьки, дорогі леді й джентльмени, дорогесенькі діточки!).
7. Зайва для певної теми емоційність, патетика, гіперболізація, персоніфікація; невмотивоване використання вигуків (Батько щоранку крокує на роботу (йде); Столяр передав школярам свій прекрасний досвід (епітет); Життя Горпини у пані стало таким самим, як смерть (порівняння); Карпенко-Карий дотепно використав куркуля Калитку у п'єсі «Сто тисяч» (метонімія); Якби Микола Джеря не втік від пана, він би перевернув світ (гіпербола); О! Мого брата звати Дмитро.). Створення надуманих метафор, невідомих порівнянь, епітетів, нагромадження їх у невеликому тексті.
8. Стилістично невмотивоване використання книжної лексики, іншомовних слів (Він уміє розповідати цікаві бувальщини. — Він майстер... Конструювати (свідчити); концентрувати (зосереджувати); адекватний (рівнозначний); анулювати (скасувати)).
9. Невиправдане поєднання елементів різних стилів (Викладач, працюючи у гмирьовці, Підготував обґрунтування про своє нове наукове дослідження. Виконавши почесне завдання, любенько про це довів своєму опоненту.).
10. Вживання поряд в одному висловлюванні однакових за звуковим складом слів або їх частин (Промовець про проблеми дітей зазначив...; На наше прохання...; За задумом автора...).
11. Недоречне використання мовних засобів одного функціонального стилю в тексті іншого
12. Надуживання канцеляризмами, термінами у художніх та публіцистичних висловлюваннях.
13. Невдале використання засобів організації тексту.
14. Одноманітність початків речення і абзаців.
|
Пунктограми |
Помилки |
|
|
Грубі |
Негрубі |
|
|
1. Знаки в кінці речення |
Відсутність знака в кінці речення |
Заміна знака запитання, знака оклику, трьох крапок крапкою |
|
2. Тире між підметом і присудком |
Кома замість тире між підметом і присудком, вираженими імен. в Н.в. або неозначеними формами дієслова |
Відсутність тире на місці пропущеної зв’язки в інших випадках
|
|
3.Тире в неповн. реченні |
|
Пропуск тире |
|
4. Кома при порівняльних зворотах |
|
Відсутність коми |
|
5. Знаки при однорідних членах речення |
Пропуск коми між однорідними членами |
Зайва кома. Кома між неоднорідними означенням |
|
6. Знаки в реченнях з узагальнюючими словами між однорідн. членами речення |
Пропуск двокрапки або тире |
Двокрапка замість тире і тире замість двокрапки |
|
7.Знаки при звертаннях |
Пропуск знака для виділення звертання. Кома між звертанням і залежними від нього словами |
Неправильний вибір кома або знака оклику. Кома після о, ой, перед звертанням |
|
8. Знаки при вставних словах і реченнях |
Пропуск знака для виділення найбільш вживаних вставних слів, а також вставлених речень |
Неправильний вибір знака. Виділення слів нарешті, головним чином, передусім, навіть тощо |
|
9. Знаки при відокремленні другорядних членів речення |
Відсутність ком для виділення узгоджених означень після означуваного слова і будь-яких означень до особових займенників |
Відсутність ком при відокремленні означень з обставинним відтінком |
|
10.Знаки при відокремленні прикладок |
Відсутність ком для відокремлення поширених прикладок, що відносяться до загальних назв і особових займенників, та будь-яких прикладок, що стоять після власних назв |
Кома, які виділяють прикладки, що приєднуються сполучником як. Необґрунтоване вживання тире для виділення прикладок |
|
11.Кома при відокремленні обставин |
Пропуск коми при дієприслівникових зворотах. Відсутність коми при дієприслівниках, які є обставинами часу і причини |
Коми у випадках, коли відокремлення зворотів немає (у складі фразеологізмів). Виділення комами дієприслівників зі значенням способу дії. Відсутність ком для відокремлення обставин, виражених іменниками |
|
12. Знаки при уточнюючих відокремлених членах |
Пропуск коми при уточнюючих обставинах місця і часу |
Відсутність знаків при додатках з прийменниками крім, за винятком тощо |
|
13.Знаки при прямій мові |
Пропуск знаків для виділення прямої мови і відділення її від слів автора |
Заміна потрібного знака іншим |
|
14. Знаки в складносурядних реченнях |
Пропуск знака між частинами складносурядного речення
|
Неправильний вибір коми або тире. Кома при наявності спільного для двох частин члена речення |
|
15. Коли в складносурядних реченнях |
Відсутність ком між головним і підрядним реченням та між однорідними підрядними реченнями |
Пропуск коми для виділення підрядних речень, залежних від дієприкметників і дієприслівників
|
|
16. Знаки в безсполучниковому складному реченні |
Пропуск знака між частинами складного безсполучникового речення |
Неправильний вибір знака між частинами складного речення
|
|
17.Знаки в складних реченнях з різними видами зв’язку |
Відсутність знаків між частинами складної конструкції
|
Зайва кома при збігу двох сполучників |
