Тема: Іван Багряний «Тигролови»
Мета: дізнатися про історію переселення наших співвітчизників на Далекий Схід, про їх життя, культурний і національний розвиток
; історію написання роману, його жанрові особливості, художню майстерність автора;
навчити проводити прес-конференцію, формувати творчу особистість, розвивати мовлення,
мислення, уяву, творчість, вміння захищати власну точку зору, аналізувати почуте вибирати
головне в процесі чужого мовлення; дотримуватися правил роботи в групі; виховувати патріотичні почуття, почуття гідності, толерантність, пробуджувати національну самосвідомість
Обладнaння: портрет Івана Багряного, карта Зеленого Клину, роман «Тигролови»
Тип уроку: урок – конференція.
Учасники конференції: літературознавці, історики, літературні критики.
Епіграф уроку: «Патріотизм починається з любові до тієї хати, де ти народився,
до тієї мови, яку вперше почув з уст матері, до тих лук, де бігав
малим…, а далі вже поширюється на любов до своєї країни»
Б. Антоненко-Давидович
ХІД УРОКУ
Учні сидять за партами (5 чоловік), на партах — таблички з прізвищами уявних «вчених» та ведучого
прес-конференції; на стільцях розташувались «журналісти» (однокласники).
Учитель. Шановні учні, колеги. Сьогодні ми з вами перегорнемо ще одну трагічну
сторінку нашої історії, яка постане перед вами з роману І. Багряного «Тигролови».
Нам, сучасним українцям, бракує таких яскравих, правдивих, неприкрашених творів,
з яких ми дізнаємося про минуле народу, його героїв. «Сміливі завжди мають щастя»
. Ці слова рефреном звучать упродовж всього роману і, нарешті, саме ці слова завершують його
А чи справді це так? Спробуємо дати відповідь на таке загальне проблемне питання, зробивши шкільну
версію аналізу роману І. Багряного «Тигролови».
Починаємо прес-конференцію.
Питання журналістів.
1-й журналіст. Коли вперше з'явилися співвітчизники на Далекому Сході?
2-й журналіст. Хто ще з відомих українців мав до цього відношення?
3-й журналіст. Як відбувався процес переселення і як про це розказує І.Багряний у своєму романі?
4-й журналіст. Як жилося українським переселенцям у чужому краї? Чи забагато їх було і як відбувалося їх розселення?
5-й журналіст. Чи розвивалось культурне та національне життя народу?
6-й журналіст. Під час читання цього роману ми зіткнулися з проблемою політики більшовиків
щодо вільного розвитку усіх національностей, зокрема українців на Далекому Сході. Як це сталося?
7-й журналіст. Як були написані «Тигролови»?
1-й журналіст. В якому році народився роман та яким був його шлях до читача?
2-й журналіст. Що ви можете сказати про жанр цього роману? Ваша особиста точка зору щодо цього визначення.
3-й журналіст. Що ви можете сказати про художню майстерність письменника?
4 -й журналіст. А що відомо про сьогодення тих українців?
Слово надається експертній групі, яка аналізує та оцінює роботу учасників прес-конференції.
Учитель. Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра,
вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон,. Не з китайських казок чи тибетських храмів —
він летів з дивної пекельної країни людоловів. Гнав над безмежжям Уралу, через хащі Сибіру
, мимо понурого Байкалу, через дикі кряжі Забайкалля. Жоден народний чи небесний герой —
ані Микита Кожум'яка, ані сам Юрій Переможець не в силі б подолати цього страшного дракона
. Крізь загартовані віконця видно тисячі мерехтливих тоскних очей, що дивляться на втрачений світ —
осяяну сонцем країну, озвучену сміхом дитинства і юності, де лишилися мати, родина, дружина.
Так починається цей роман. Прочитавши його до кінця, замислюєшся над питанням: а чи потрібен він нам
, сучасним українцям, сучасній Україні? Для чого його включено в програму шкільного курсу української літератури?
I група спробує дати відповідь на питання: «Що символізують образи поїздів у творі?» II група розкриє
нам долю України та українців у творі, а III група з'ясує, які ж гріхи спокутував Григорій Многогрішний.
Кожній групі дається 2-3 хвилини на обговорення. Звучить музика.
Слово надається групам.
Вчитель. Отже, перед нами постала проблема: «Чи є необхідність у нас, сучасних українців, вивчати роман І. Багряного "Тигролови"?» Спираючись на наші дослідження, робимо висновок. .
Пошук істини.
Так, цей твір треба вивчати, бо його головний герой — зразок такої людини, яку не можна скорити. Нас гартує багрянівський ідеал українського інтелігента 30-х років, втілений в образі головного героя. Надто багато у нього власної гідності та відповідальності за долю не тільки Батьківщини, а й тих людей, які оточують її. Він — зразок людини, якій притаманний неабиякий інтелект, гуманність та висока моральність.
Так, ми довели з вами, що цей роман дійсно нам потрібен, бо з його сторінок промовляє до нас жива історія, яку потрібно знати кожному, аби цінувати день сьогоднішній.
Спікери та секретарі оцінюють роботу кожного учня в групі.
Відомо, що роман закінчується щасливо. Молодята, благословенні батьками, завдяки своїй сміливості й винахідливості успішно переходять кордон й опиняються в безпечному місці.
Я пропоную вам придумати кінцівку цього роману, а журналісти допоможуть нам її записати та помістити в шкільну газету «Вікно у світ».
Можна малювати, відображати в картинках свої думки, побажання. Отже, починаємо.
Учитель (читає). «Гриць прип'яв Заливая, щоб не втік. Мати ходила біля пса, як біля дитини, але той скучав. На п'ятий день вранці Заливая не дошукалися. Він утік. Одчайдушний і безмежно вірний пес розумів дружбу
по-своєму і зробив так, як веліло його собаче серце. Подався доганяти без надії догнати. Але — сміливі завжди мають щастя».
Діти по колу продовжують придумувати кінцівку.
У кінці уроку журналісти читають свій варіант.
Учитель. Дякую всім за роботу на уроці. Час підбивати підсумки.
Пропоную завершити думку записом у зошиті.
На уроці я:
— дізнав(ла)ся...;
— навчив(ла)ся...;
— найбільший мій успіх — це...;
— найбільші труднощі я відчув(ла)...;
— я не вмів (вміла), а тепер умію...
Домашнє завдання
Проблема. Григорій і Наталка: чи схожі вони на наших сучасників?
