майстер клас
Особливості вживання в мовленні ускладнених і неускладнених простих речень
( план – конспект уроку української мови в 11 класі)
Вчитель української
мови та літератури
Горбівської ЗОШ І-ІІІ ст
Згирча Алла Костянтинівна
2014рік
Тема уроку: Особливості вживання в мовленні ускладнених і неускладнених простих речень
Мета уроку: узагальнити та систематизувати знання про просте речення, про просте ускладнене речення, удосконалити навички синтаксичного розбору простих речень; розвивати творчі вміння вживати прості ускладнені речення у власному мовленні, розвивати логічне та критичне мислення, культуру мовлення, вміння узагальнювати; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати естетичні смаки, виховувати повагу і любов до української мови, пошану до її історії, виховувати критичне ставлення до власних знань.
Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.
Методи і прийоми: «Мікрофон», робота в групах, робота в парах, «Мозковий штурм», дослідження – характеристика, дослідження – трансформація, редагування, творче конструювання, алгоритмізація.
Епіграф: «Хай виростає в стінах школи земної мудрості творець»
Мова є не лише засобом спілкування, а й способом сприймання, пізнання світу, відтворення його в свідомості людини. Слово захоплює, вражає, дивує і жахає – все залежить від уміння перейнятися цим найбільшим дивом природи. Воно будить фантазію, розвиває уяву, відкриває неосяжний простір для зародження нових образів, бо в слові закодована безмежна сила уявлень і знань про людину, природу, світ.
Відчути, оживити властивості слова як художнього твору є чи не найскладнішим завданням, яке обдарована людина здатна розв’язувати.
Методичною темою моєї педагогічної діяльності є розвиток комунікативних здібностей учнів на уроках української мови та літератури.
Основна мета навчання української мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності, тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції.
Розвивати дитячу творчість на уроках мови, за визначенням Костянтина Ушинського, означає плекати «ту природжену душевну здібність, яку називають даром слова… вести дітей у свідоме володіння скарбами мови».
Я пропоную Вам переглянути уривок уроку української мови з розділу «Синтаксис».
Отож, шановні колеги, уявіть себе учнями 11 класу та проведемо урок з теми «Особливості вживання в мовленні ускладнених і неускладнених простих речень».
Метою уроку є узагальнити та систематизувати знання про просте речення, про просте ускладнене речення, удосконалити навички синтаксичного розбору простих речень; розвивати творчі вміння вживати прості ускладнені речення у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати естетичні смаки.
Перебіг уроку
І. Організація класу
Діти, сьогодні на уроці ви повинні дотримуватись правил:
Не просто слухати – а чути,
Не просто дивитися – а бачити,
Не просто відповідати – а міркувати,
Дружньо і вірно працювати!
ІІ. Мотиваційний етап.
Синтаксис – країна, якою ми помандруємо сьогодні. Адже різноманітні питання цього розділу ми зустрічаємо і при складанні ЗНО, і на всіх етапах олімпіади. Основною одиницею в синтаксичній будові мови виступає речення. У цій завершальній ланці мовної структури знаходять функціональну оцінку всі засоби мови і мовлення. Щоб з’ясувати роль тієї чи іншої частини мови у мовленні, ми звертаємось до речення. У справі володіння словом, вироблення милозвучного мовлення велике значення має вміння будувати речення, вибираючи той чи інший варіант його складності, відчувати синонімію простого й складного речення.
«Словесний настрій»
Діти, скажіть, якого кольору настрій? (Жовтого, бо схожий на сонечко; зеленого, як колір листя квітки; веселкового, бо піднесений…)
Бачите, який соняшник виріс перед нами. Нехай сьогодні він дарує Вам лише радість, тепло і творчої наснаги.
Доповніть цілі, які ви хотіли б реалізувати на уроці.
«Мікрофон»
- На уроці хочу почути про … (особливості вживання в мовленні простих неускладнених і ускладнених речень);
- Мені цікаво було б з’ясувати … (деякі проблемні питання розбору речень);
- Маю намір … (поліпшити вміння синтаксичного розбору речення).
ІІІ. Актуалізація опорних знань
- Бесіда
- Що вивчає синтаксис? (Це частина граматики, яка вивчає систему одиниць різних рівнів)
- Які одиниці синтаксису ви знаєте? (Словосполучення, прості речення, складні речення і складне синтаксичне ціле)
- Що називається словосполученням? (Поєднання двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку)
- Назвіть основні види словосполучень за будовою, морфологічним вираженням головного слова, способом зв’язку слів? (прості – складні; іменникові, прикметникові..; узгодження, керування, прилягання)
- Дайте визначення речення. (Інтонаційно і граматично оформлена одиниця мовного спілкування, що формує і виражає закінчену думку. Це синтаксична одиниця, яка складається з одного або кількох слів, граматично пов’язаних, що становлять інтонаційну і смислову єдність)
- Як класифікуються речення? За якими ознаками і на які групи? (За будовою: прості й складні. За емоційним забарвленням: окличні й неокличні. За метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. За наявністю головних членів речення: односкладні й двоскладні. За наявністю другорядних членів речення: поширені й непоширені. За наявністю чи відсутністю необхідних членів речення: повні й неповні. За наявністю ускладнюючих компонентів: ускладнені й неускладнені)
- Чим ускладнюються речення? (Однорідними членами речення, звертаннями, вставними словами, словосполученнями, відокремленими членами речення).
- Прочитайте, підкресліть граматичні основи речень. Визначте їх тип за метою висловлювання, складом граматичної основи і наявністю/відсутністю другорядних членів речення.
Батьківщина. Батьківщина. Ці слова недаремно звучать майже однаково. Великій і вічний у них корінь. Свята їх суть. Перекотиполе ти без Батьківщини. Лиш батьківщини хліб навчить, як треба у світі жити (О.Хоменко)
IV. Формування вмінь і навичок
«Соняшник»
- Робота з підручником
Прочитайте речення, визначте однорідні члени речення, вкажіть якими частинами мови вони виражені)
Розквітають і квіти, і доля на моїй українській землі (М. Сингаївський) (квіти, доля – однорідні підмети, виражені іменниками, сполучниковий зв'язок – єднальні сполучники і)
Тужлива пісня зринає з сопілки, та не розважа сумного серця… (М.Коцюбинський)
- Що ж до означень, то вони можуть бути однорідними й неоднорідними.
Рожеві, зелені, голубі, оранжеві, білі кольори заливали світ і п’янили свідомість.
Густий вечірній промінь падав із вікна. (означення пояснюють предмет з різних боків)
- Ці характеристики поширюються і на обставини та додатки. Однорідні додатки відносяться до одного слова (переважно дієслова) і відповідають на те саме питання. Без цієї умови додатки неоднорідні.
Сержант надіслав (кому?) батькам (що?) листівку.
- Однорідні обставини повинні бути одного значеннєвого розряду. Якщо виражають різновидові значення, вони не є однорідними.
До Києва (куди?) звідусіль (звідки?) прибули гості.
- Узагальнювальне слово – назва, що охоплює всі перелічувальні в реченні предмети, ознаки, дії чи обставини.
Ні спека дня, ні бурі, ні морози – не вб’є ніщо любов мою живу! (В.Сосюра)
Усе: і це повітря, і покручені лози, і зів’яла трава – мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя. (М. Коцюбинський)
- Дослідження – трансформація.
Подані речення перетворіть на прості, ускладнені однорідними членами.
Заграла по ярах вода. (зашуміла) (та стежках)
Розвивайтесь, луги. (зеленійте)
Десна була глибокою річкою. (швидкоплинною, прозорою) (проте неширокою)
- Лінгвістичне дослідження.
Прочитайте речення. З’ясуйте, які з виділених слів виступають членами речення, а які – ні. Чому?
Мужича правда єсть колюча. А панська на всі боки гнуча. (І.Котляревський)
Добра такого таки зроду у мене, правда, не було. (Т. Шевченко)
(У другому реченні слово правда не виступає членом речення, оскільки не пов’язується з іншими членами речення та виражає упевненість)
!!! Вставними називаються слова, словосполучення й речення, які слугують для вираження модальних значень чи оцінки висловленого: вірогідності, упевненості (ствердження) чи сумніву, вказівки на те, кому належить висловлена думка.
У простих реченнях мовець навіть у межах не дуже розгорнутого висловлювання використовує вставні слова як засоби вираження суб’єктивної модальності. До вставленості частіше вдаються у писемному мовленні, зокрема в художніх, публіцистичних, наукових текстах.
- Спишіть, уставляючи на місці крапок вставні слова. Розставте розділові знаки.
- Висловте думку, як припущення. (мабуть, здається, можливо)
Ми поїдемо … на екскурсію в суботу.
Грому … не буде.
- Висловте думку, як переконання. (звичайно, безперечно, без сумніву)
Знати рідну мову … треба кожному.
Ви … складете успішно екзамен.
- Висловте думку з почуттям задоволення або незадоволення. (на жаль, на щастя)
Чудес на світі … не буває.
На цьому тижні… обіцяють дощі.
- Розумова гімнастика.
Уникайте помилок!
Неправильно Правильно
Слідуючий план Наступний (такий) план
Тяжке положення Важке становище
По любому поводу З будь-якого приводу
По вимозі вчителя На вимогу вчителя
Діюча програма Чинна програма
Здавати екзамен Складати іспит (екзамен)
- Відокремлені другорядні члени речення
Відокремлення – це смислове виділення одиничного або поширеного члена речення за допомогою інтонації чи пауз в усному мовленні і розділових знаків у писемному мовленні. Відокремлюються переважно другорядні члени речення – означення, в тому числі й прикладки, обставини та звороти у функції додатка.
Трансформувати речення так, щоб вони були ускладнені відокремленими членами.
Наше життя – це своєрідний храм…
Хто ж … повинен подбати про мою чисту совість і чисті руки?
Непорушно стоять дерева…
- Робота в групах; робота з підручником
- Скласти речення з дієприслівниковими зворотами в ролі відокремлених обставин ( Вправа 111)
Організувати вечір відпочинку;
Впоравшись с господарськими справами;
Дбаючи про добрі наслідки.
- Скласти і записати речення, в яких у ролі відокремлених додатків виступають наведені конструкції ( Вправа 115).
Окрім брата;
Крім самого себе;
За винятком здоров’я.
- Скласти речення з наведеними конструкціями у ролі відокремлених означень (Вправа 108).
Впевнений у своїй правоті;
Горда й неприступна;
Залишений на волю Бога.
- Звертання – це слово (або сполучення слів), яке називає того, до кого або до чого звернене мовлення. Буває поширеним і непоширеним. Можуть стояти на початку, в середині і в кінці речення.
Прочитайте речення. Визначте в реченнях звертання, його місце, засіб вираження. Назвіть з якого твору взято ці рядки і хто є автором.
- «Є, дівчино, я слухаю, та й байдуже, що ти співаєш не про того Байду вже». 2. «Послухай, - каже, - дівчино з Полтави, де ти навчилась брати ці октави?» 3. О Боже духів і живої плоті! Я вперше усміхаюся, прости. 4. Спасибі, земле, за твої щедроти! (Дівчино – звертання непоширене, виділене з обох боків комами, виражене іменником) (Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»)
- Підсумки уроку
1. Складання алгоритму уникнення помилок у реченнях з однорідними членами:
- Не плутати рід і вид. (Ми вирощуємо овочі, фрукти і помідори)
- Не дублювати українські слова словами з іншої мови. (У творі багато дійових осіб і персонажів)
- Не вставляти зайвих особових займенників між однорідними присудками. (Люди не мали землі, і вони працювали на панів)
- Узгоджувати присудок з однорідними підметами. (У цьому творі головний герой Панько і його дружина)
- Виконання тестових завдань.
- Відокремлений додаток ужито в реченні
А Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.
Б. О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні.
В.Край шляху, у долинці, догорає вогнище.
Г. А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.
Д. За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.
- Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А. Бійці пересувались катакомбами згорбившись.
Б. Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.
В. Із вирію летять курличучи ключі.
Г. Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.
Д. Чорна качка тримається на воді розпластавшись.
- Потребує редагування речення
А. Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.
Б. Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.
В. Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.
Г. Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.
Д. Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.
- Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А. Наближається повний спеки і світла південь.
Б. Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?
В. Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.
Г. Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.
Д. Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.
- Якщо на місці крапок уписати сполуку слів оздоблені інеєм, то неускладненим стане речення
А. … вражають красою дерева.
Б. Вражають красою дерева … .
В. Дерева … вражають красою.
Г. Вражають красою … дерева.
Д. Красою вражають дерева… .
- Установіть відповідність
Відокремлений член речення
- Обставина
- Додаток
- Означення
- Прикладка
-
А. Ніхто, крім тебе самого, цього не зробить.
Б. У кімнату ллється повітря, напоєне пахощами літнього саду.
В. І ми, поети атомного віку, останні трубадури на землі.
Г. Заночував туман у полі, уранці плакав над рікою.
Д. Усю зиму піднімалися води Дніпра, заливаючи плавні, озера.
- Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»
Я знаю… Я вмію… Я навчився… Я усвідомив…
- «Юні мовознавці» (завдання учнівської олімпіади)
Виконайте повний синтаксичний розбір (дайте загальну характеристику, підкресліть члени речення, надпишіть частини мови). Виділіть словосполучення, дайте їхню характеристику, позначте головні й залежні слова у словосполученнях. Зробіть морфемний і словотвірний аналіз виділеного слова.
Я свою реліквію родинну, сину, у спадок передам тобі.
- Прикінцеве слово вчителя.
Наша сьогоднішня зустріч підходить до кінця. Я вважаю, що ми сьогодні плідно попрацювали. Оскільки розглянули з вами багато питань, які майже щодня зустрічаємо. А свої враження від уроку запишіть будь ласка на листочках, та з отими теплими почуттями, що нам дарує колір життя – зелений, приклейте до гілочок нашого дерева.
Василь Сухомлинський зазначав:
«Творчий учитель не той, хто відповідно освічений, добре знає свій предмет. Цього мало. Якою б талановитою не була людина, але якщо не буде постійно вчитися, ніколи не стане хорошим педагогом». Нехай щастить Вам в усьому. Дякую.
|
